"Нелегко перекинуть мост через
пропасть, созданную гордостью".
Джон Голсуорси
"Бог гордым противится, а смиренным
даёт благодать". Иакова 4:6
По мере узнавания Христа
В себе я стала гордость ненавидеть.
И освящая сердце и уста,
Я поняла: гордыня - мерзкий идол.
К Творцу в молитве обратилась я,
От гордости прося освобожденья.
И силу обретя, душа моя
Вступила с ней в смертельное сраженье.
Каким же трудным оказался бой!
Напыщенно права качала гордость.
Но был со мною Всемогущий Бог,
И я старалась быть Ему покорной.
Но наступала гордость вновь и вновь
На душу и удары наносила.
Я ж прославляя Иисуса кровь,
Победу достигала Божьей силой.
И гордость слышала мои слова:
- Ты - на кресте. И здесь тебе лишь место!
И поднималась из души хвала
Святому Агнцу истины и чести.
Я знаю: гордость умереть должна.
Она - противница небесной воле.
Достичь смирения хочу сполна.
Хочу всегда быть кроткой и довольной.
Живи, Спаситель, в сердце у меня.
Душа, свети смиреньем Христовым.
Ждёт гордых пламень вечного огня.
Почтенье ждет смиренных у Престола.
"Гордыня ведет ко всем другим порокам.
Гордыня -это состояние духа, абсолютно
враждебное Богу. Нет порока, который
так отвращает от человека, и нет порока,
который мы меньше замечаем в себе".
Клайв Стейплз Льюис
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 6116 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
