"Лучший способ обрести истину и мудрость -
не изучать книги, а обратиться в молитве к Богу,
чтобы получить божественное научение".
Джозеф Смит
Мне семьдесят по плоти.
По духу - тридцать два.
Душа моя без гнета
Живёт в святых правах.
Мою земную долю
Преобразил Христос.
Открыв мне Божью волю,
Над миром превознес.
-Ты - не своя. Отныне
Все почитай за сор.
Ведь жизнь в мирской долине -
Бесчестье и позор.
Ты избранная Богом
Светить во тьме мирской
И сделать можешь много,
Когда идешь за Мной.
И окрыляясь верой,
Я Бога познаю.
Дает Господь не мерой
Мне Благодать Свою.
Сокровищем Страх Божий
Сокрыла в сердце я.
Мне Бог всего дороже.
Он - Песнь и Жизнь моя.
Мне семьдесят по плоти.
Душа же молода.
Она в святом полете
К божественным Садам.
Мне обещает Вечность
Спаситель, Царь, Господь.
Он лучезарным светом
Звезду в душе зажёг.
И Рождество встречая,
Отца благодарю,
С надеждой ожидая
Сионскую Зарю.
Господь грядёт к Невесте.
И я - в её числе!
Вернётся Церковь вместе
Домой в святой хвале!
"Отрезвись сколько-нибудь, человек, приди в себя
и, как разумный, познай, что для тебя пришел
с неба Всевышний Бог, чтобы с земли вознести тебя на небо".
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 6360 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
